| МЕТОДИЧНА РОБОТА |
|
 |
| НА ДОПОМОГУ УЧНЕВІ |
|
|
| ПІСЛЯ УРОКІВ |
|
|
| Пошук |
|
|
|
Методичні рекомендації до вивчення хімії у 2014-15 навчальному році
|
[ Викачати з сервера (202.7 Kb)
]
| 08.12.2014, 21:51 |
ХІМІЯ
Згідно з рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо навчальних планів та структури 2014/2015 навчального року (лист МОН від 11.06.2014 № 1/9-303) навчальні заняття в 2014/15 н. р. організовуються за семестровою системою: І семестр – із 1 вересня по 26 (27 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня, ІІ семестр – із 12 січня по 29 (30) травня. Закінчується навчальний рік проведенням державної підсумкової атестації випускників основної (1–8 червня) і старшої (22–28 травня) школи. Рішення про доцільність проведення навчальної практики та навчальних екскурсій загальноосвітні навчальні заклади приймають самостійно. За рішенням закладу їх можна провести в інші терміни, або впродовж навчального року Протягом навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно – осінні з 27 жовтня по 2 листопада, зимові – із 29 грудня по 11 січня, весняні – з 23 по 29 березня, та літні – з 29 (30)
травня по 31 серпня.З урахуванням місцевих особливостей і кліматичних умов за погодженням із відповідними місцевими органами управління освітою
можуть змінюватися структура навчального року та графік учнівських
канікул.
Організація навчально-виховного процесу
Робочі навчальні плани на 2014/15 н. р. складаються:
для загальноосвітніх шкіл і спеціалізованих шкіл, гімназій,ліцеїв, колегіумів, класів із поглибленим вивченням окремих предметів:
– 7–9-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
– 8–9-ті класи загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням окремих предметів – за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 23.05.2012 р. № 616;
– 10–11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;
для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних
мов:
– 7–9-ті класи – за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182;
– 10–11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);
для спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу:
– 7–9-ті класи – за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов і предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291;
– 10–11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22);
для білінгвальних класів:
– 7–9-ті класи за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626;;
– 10–11-ті класи – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20);.
Нижче наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення хімії в основній (таблиця 1) та старшій (таблиця 2) школах.
– для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл:
7–9-ті класи – за Типовими навчальними планами, затвердженими
наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21);
10–11 (12)-ті класи – за Типовими навчальними планами
загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими
наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 зі змінами, внесеними
наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 24, 25).
*Орієнтовний розподіл годин між темами й особливості вивчення хімії в 9-х класах спеціалізованих шкіл із поглибленим вивченням іноземних мов надано в методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії в 2009/10 н. р. (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).
За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 7–11-х класах кількість годин між навчальними предметами в межах 15 %. При цьому вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається.
Години на їх вивчення можуть перерозподілятися (у бік зменшення) не більше ніж удвічі, порівняно з показниками Типових навчальних планів.
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.06.2014 № 1/9-303 навчальні заклади, за потреби, можуть збільшувати кількість годин на вивчення хімії за рахунок годин варіативної складової, яка передбачає: – збільшення годин на вивчення предмета (інваріантної складової);
– запровадження курсів за вибором, факультативів;
– індивідуальні та групові заняття.
Відповідно до листа МОН України № 1/9-454 від 09.06.2011 у 10–11-х класах технологічного (легка промисловість, харчові технології тощо) математичного та, особливо, фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної частини рекомендується вивчати хімію на академічному рівні. При цьому на вивчення хімії в 10-му класі доцільно виділити 2 години на тиждень, збільшуючи кількість годин на вивчення окремих тем програми академічного рівня, а саме:
– «Повторення основних питань курсу хімії основної школи» – 6 годин;
– «Неметалічні елементи та їхні сполуки» – 35 годин;
– «Металічні елементи та їхні сполуки» – 24 години; (усього 70
годин, із них 5 годин – резервних).
У разі збільшення кількості годин на вивчення предмета «Хімія» за рахунок варіативної складової, учитель самостійно розподіляє години на 159 вивчення тих чи інших тем передбачених навчальною програмою.
Розподіл годин фіксується в календарному плані, що погоджується керівником навчального закладу чи його заступником. Учитель записує проведені уроки на сторінках класного журналу, відведених дляпредмета «Хімія». Години варіативної складової можуть бути використані для запровадження курсів за вибором та факультативних курсів. Такі курси можуть бути розраховані на 9, 18 (17), 35 чи 70 академічних годин. У випадку, коли години варіативної складової відводяться на курси за вибором, за рішенням навчального закладу облік занять із курсів може здійснюватися на сторінках класного журналу або в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом. Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. У класному журналі, або в окремому журналі (у випадку відсутності вільних сторінок у класному журналі) зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предмета, та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.
Навчання хімії потребує раціонального застосування різних методів і організаційних форм навчання – традиційних (проблемне навчання,
групова робота, дидактичні ігри тощо) і нових, зокрема інтерактивних методів, інформаційних технологій і комп’ютеризації процесу навчання. З цією метою пропонуємо для використання вітчизняний сайт Хімпром (режим доступу: http://himprom.ua). Хімпром – перший український хімічний портал, на якому вчителі та учні можуть одержати інформацію про вплив хімії на всі сфери діяльності людини: від сільського господарства – до вуглецевих нанотрубок, від складу продуктів харчування – до найсучасніших досягнень науки в створенні нових лікарських препаратів для боротьби з онкозахворюваннями тощо. Основні розділи, на яких розміщується інформація на сайті, це «Життя», «Наука», «Історія», «Особистості», «Компанії». Матеріали розділів дають змогу ілюструвати ужитковість хімічних знань.
Навчально-методичне забезпечення
У 2014/15 н. р. навчання хімії здійснюватиметься за такими програмами: 7–9-ті класи – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Хімія. 7–11-ті класи. – К.: Ірпінь: Перун, 2005;
8–9-ті класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для 8–9-х класів із поглибленим вивченням хімії (Збірник навчальних програмдля загальноосвітніх навчальних закладів із поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.:Вікторія, 2009).
10–11-ті класи – Хімія. Програми для профільного навчанняучнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту,академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення. 10–11-ті класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.
Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Розподіл навчальних годин у межах тем здійснюється безпосередньо вчителем.
Варіативна складова вивчення хімії реалізується тільки через програми факультативів та курсів за вибором з хімії, що мають відповідний гриф МОН.
Перелік програм факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендованих Міністерством для використання у загальноосвітніх
навчальних закладах:
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів. Хімія. –Тернопіль: Мандрівець, 2010;
Хімія. Допрофільна підготовка та профільне навчання: курси за вибором (укл. Дубковецька Г.М.). – Тернопіль: Мандрівець, 2010;
Факультативні курси для учнів спеціалізованих 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів хімічного та біологічного профілів (частина 2) (авт. Речицький О.Н., Юзбашева Г.С.). – Херсон:Айлант, 2011;
навчальна програма факультативного курсу «Абетка самоосвіти школяра з хімії. 7 клас» (авт. Коростіль Л.А.);
навчальна програма факультативу «Вода та сучасні методи її очищення» (8, 9 клас) (авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Основи експериментальної
хімії» (авт. Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Хімія для детективів» (авт.Шапошнікова І.М., Прибора Н.А.);
навчальна програма курсу за вибором «Хімія в криміналістиці» (авт.Шапошнікова І.М.);
навчальна програма факультативного курсу «Хімія і здоров’я. 9клас» (авт. Карагаєва М.В.);
навчальна програма факультативного курсу «Хімія. Основи якісногота кількісного аналізу» (укл. Гриценко В.В.);
програма курсу за вибором «Хімія у військовій справі» (10-11 клас)(авт. Шевченко А.М.);
навчальна програма факультативного курсу «Основи хімічної екології» для учнів 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Деленко О.Л., Деленко С.П.);
навчальна програма факультативного курсу «Розвиток інтелектуальних здібностей шляхом розв’язування творчих, логічних хімічних задач» для учнів 9, 10, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Вараниця В.О., Деленко О.Л. та ін.);
навчальна програма факультативного курсу «Вибрані питання шкільного курсу хімії» для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Пальцева І.В.).
Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин та клас, в якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи, запропоновані у збірниках програм, можуть вивчатися як самостійні курси за вибором. Навчальні програми курсів за вибором можна використовувати для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором. Проте, якщо вчитель вносить будь-які зміни до програми, то про це має бути зазначено в пояснювальній записці до розробленої програми. Повний перелік рекомендованої навчальної та методичної літератури міститься на офіційних веб-сайтах МОН України та інституту інноваційних технологій і змісту освіти (http://mon.gov.ua та http://iitzo.gov.ua/).
Список навчальних програм, підручників і посібників для загальноосвітніх навчальних закладів, яким надано гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах розміщений на сайті Інститутуінноваційних технологій і змісту освіти в розділі «Підручники/Грифи/загальна середня освіта» (режим доступу: http://iitzo.gov.ua/informatsiya-pro-pereliky-navchalnyh-prohrampidruchnykiv-ta-navchalno-metodychnyh-posibnykiv-dlya-doshkilnyh-tazahalnoosvitnih-navchalnyh-zakladiv-yaki-mayut-hryf-ministerstva-osvity-inauky-ukraj/).
Оцінювання навчальної діяльності учнів Обов’язковою умовою організації навчальної діяльності учнів є система оцінювання під час якого визначається рівень засвоєння навчального матеріалу. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до Критеріїв оцінювання (наказ Міністерства № 329 від 13.04.2011, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304), які визначають загальні підходи до визначення рівня навчальних досягнень учнів, та орієнтовних вимог до оцінювання з хімії, затверджених наказом Міністерства від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти». Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів із хімії є поточне й підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання та державна підсумкова атестація. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми відповідно до вимог навчальних програм. Тематичне оцінювання здійснюється на підставі поточних оцінок. Ефективне та об’єктивне оцінювання здійснюється за умови наявності не менше трьох поточних оцінок в учня з теми. Пропонуємо орієнтовну мінімальну кількість тематичних оцінок відповідно до кількості навчальних годин за рік.
35 годин (1 год на тиждень) – 4 тематичні;
70 годин (2 год на тиждень) – 5-6 тематичних;
140 годин (4 год на тиждень) – 8 тематичних;
175 годин (5 год на тиждень) – 10 тематичних.
Необхідність збільшення кількості тематичних оцінок визначається вчителем. Традиційною формою контролю навчальних досягнень учнів є самостійні роботи. Слід зазначити, що вони можуть бути замінені іншими видами перевірочних робіт, різноманітних за формою організації діяльності учнів: письмові (розраховані на різну кількість часу), усні (семінари, огляди знань, змагання тощо), з використанням мультимедійних засобів. Оцінювання навчальних досягнень учнів з хімії 1 раз в семестр проводиться у формі письмової контрольної роботи. Контрольні роботи оформляються в зошиті для контрольних робіт або на окремому аркуші та зберігаються в кабінеті хімії упродовж року. Відпрацювання пропущених учнем лабораторних, практичних, контрольних робіт вважаємо недоцільним. Оцінка за ведення зошитів із хімії не виставляється.
Тематична оцінка коригуванню не підлягає.
Загальні вимоги до оформлення класного журналу
Класний журнал – це обов’язковий документ загальноосвітнього навчального закладу, в якому фіксуються результати навчальних досягнень учнів, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо. Ведення журналу здійснюється класним керівником і вчителями. Вони несуть особисту відповідальність за своєчасність, стан та достовірність записів. Записи в журналі ведуться державною мовою, чорнилами (пастою) одного (чорного або синього) кольору, чітко й охайно. На сторінках журналу не допускаються будь-які виправлення. У разі помилкового або неправильного запису поряд робиться правильний, який засвідчується підписом керівника навчального закладу та скріплюється печаткою. У разі проведення здвоєних уроків, зокрема семінарських занять, дата й тема кожного уроку (семінару) записуються окремо.
Оформлення сторінок журналу
Дата проведення занять записується дробом, чисельник якого є датою, а знаменник – місяцем поточного року. Наприклад, 04/09 означає, що заняття проведено четвертого вересня.
Відсутність учня (учениці) на уроці позначається літерою «н». На правій сторінці класного журналу робляться записи порядкового номеру уроку, дати його проведення у форматі «04/09», теми та змісту уроку, назви, або номери лабораторних дослідів, домашнє завдання з обов’язковим вказуванням джерела його розміщення. Записи щодо інструктажів із безпеки життєдіяльності при проведення практичних робіт і лабораторних дослідів мають відповідати вимогам відповідно до листа МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня (учениці).
Тематична оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню під час вивчення теми. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом усього часу вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а). Тематична оцінка не підлягає коригуванню.
Семестрова оцінка виставляється без дати до класного журналу в колонку з надписом «І семестр» або «ІІ семестр». Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках упродовж семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а). Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.Скорегована семестрова оцінка виставляється без дати в колонку знадписом «Скоригована» поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр.Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати. Річна оцінка виставляється до журналу в колонку з надписом «Річна» без зазначення дати. Воно здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а). Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Державна підсумкова оцінка виставляється у колону з надписом ДПА без зазначення дати. Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а). Випускникам, які звільнені від проходження ДПА, робиться запис зв. (звільнений(а). Учням, яким оцінка з ДПА переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка в колонку з надписом «Апеляційна» без дати.
Організація роботи з обдарованими учнями
Невід’ємною роботою кожного учителя є організація і проведення занять із обдарованими учнями, які бажають на більш глибокому рівні вивчати хімію та брати участь у різноманітних інтелектуальних змаганнях. Підготовка учнів до ІІ–ІV етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади з базових і спеціальних дисциплін проводиться відповідно до Рекомендацій із підготовки до ІІІ (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти 09.12.2011 № 1.4/18-3947) та ІV (Лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 04.12.2009
№ 1.4/18-4835 «Про проведення III етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії») етапів Всеукраїнської олімпіади з хімії Звертаємо увагу, що відповідно до нових державних стандартів і логіки побудови програми з хімії учнів до змагань треба готувати, виходячи з наступної логічної послідовності знань: будова визначає властивості, а властивості – застосування. Інтелектуальні змагання школярів проводяться згідно з Положенням про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турнірів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт і конкурсів фахової майстерності, затвердженого Наказом Міністерства освіти й науки України № 1099 від 22.09.2011, зареєстрованого в Мінюсті України від 17.11.2011 за № 1318/20056 (зі змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту: № 29 від 16.01.2012, № 360 від 26.03.2012). Звертаємо увагу, що в І і ІІ етапах Всеукраїнських учнівських олімпіад з хімії беруть участь учні 7–11-х класів, у ІІІ і ІV – 8–11-х класів. Щороку проводиться Всеукраїнський турнір юних хіміків. Завдання на 2014/15 н. р. розміщені на сайті турніру ( http://chemturnir.org.ua/html/news). Інформацію про вимоги та критерії оцінювання конкурсних робот МАН розміщені на відповідному сайті
(режим доступу: http://man.gov.ua/ua/activities/competition_protection/year-2014/journal).
Також учні можуть самостійно, або під керівництвом учителя, брати участь у різноманітних Інтернет-змаганнях і проектах.
Особливості проведення занять у кабінеті хімії. Нагадуємо, що вимоги до обладнання кабінету хімії та проведення в ньому урочної та позаурочної навчальної діяльності регламентуються пакетом нормативних документів. 1. Положення «Про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів»; затверджено наказом МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 3 січня 2013 року за № 44/22576. 2. Правила безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 3серпня2012 року за № 332/21644.
3. Інструктивно-методичні матеріали. «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України від 01,02, 2012 №1/9-72).
4. Перелік наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770).
5. Зміни в оформленні документації з безпеки життєдіяльності в кабінеті хімії (Лист МОН України від 17.07.2013 № 1/9-498).
6. Організація навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх навчальних закладах (Лист МОН України від 16.06 2014 р. № 1/9-319).
Усі ці документи вчителі можуть знайти на офіційному Веб-сайті Міністерства освіти і науки України (режим доступу: www.mon.gov.ua).Відповідно до Положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці в кабінеті хімії завідувачі кабінету (лабораторії) або вчителі (викладачі) обов’язково проводять з учнями систему інструктажів із питань безпеки життєдіяльності.
Схема 1
Види інструктажів із питань безпеки життєдіяльності,
що заносяться в журнал реєстрації інструктажів
із безпеки життєдіяльності
Первинний інструктаж (проводиться один раз на рік)
Мета: формування відповідального ставлення учнів до питань особистої безпеки та безпеки тих, хто оточує, свідоме розуміння необхідності захисту та збереження свого власного здоров’я, дотримання правил безпечної поведінки в умовах виникнення екстремальних ситуацій.
Цільовий інструктаж (проводиться під час позанавчальних заходів у кабінеті)
Мета: убезпечити учнів від нещасних випадків під час участі в різноманітних конкурсах, олімпіадах, турнірах із хімії, екскурсіях, подорожах або заходах навчального призначення (прибирання приміщення, дослідна робота).
Позаплановий інструктаж (проводиться в разі порушення вимог, норм і правил поведінки учнів)
Мета: повторення основних правил, порушення яких призвело до виникнення ситуацій, у яких було отримано травми, аварії, пожежі тощо, при зміні умов виконання навчальних завдань (лабораторних, практичних робіт тощо), у разі нещасних випадків за межами навчального закладу (екскурсії, подорожі тощо).
Звертаємо вашу увагу на те, що на початку навчального року на першому занятті в кожному кабінеті, лабораторії проводиться первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності (один раз на рік – 7-мі, 8-мі, 9-ті, 10-ті, 11-ті класи). Відмітка про його виконання заноситься в журнал реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності, який зберігається в кожному кабінеті (лабораторії). Сторінки журналу мають бути пронумеровані, журнал прошнурований і скріплений печаткою закладу. Нагадуємо, що прізвище, ім’я, по батькові та підпис учителя (викладача) має стояти навпроти кожного учня. Учні розписуються в журналі інструктажу, починаючи з 9-го класу (14 років). Перед початком вивчення навчальної теми, виконання завдань якої буде пов’язано з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів, на початку уроку, заняття з лабораторною чи практичною роботою також проводиться первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності. Про проведення такого первинного інструктажу в журналі обліку навчальних занять на сторінці предмета в розділі змісту уроку, заняття робиться відповідний запис: «Інструктаж з БЖД». Учні, які інструктуються, не розписуються про такий інструктаж. Навчальною програмою з хімії передбачено виконання хімічного експерименту, а саме: демонстраційних, лабораторних дослідів і практичних робіт. Для цього слід мати в кабінеті відповідне хімічне обладнання та реактиви. Їхній перелік затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 03.02.2005 № 79 «Про затвердження базового переліку засобів навчання та обладнання навчального і загального призначення для кабінетів хімії загальноосвітніх навчальних закладів». Шкільна програма з хімії передбачає застосування речовин, які відносяться до прекурсорів, а саме: калій перманганат, сульфатна кислота, хлоридна кислота, ацетон, толуен (у 11-х класах з поглибленимвивченням хімії). Відповідно до Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів і прекурсорів» і Постанови Кабінету Міністрів України від 5 січня 2011 р. № 4 «Про внесення змін до Постанов Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. № 770 і від 10 жовтня 2007 р. № 1203» ці речовини підлягають заходам контролю стосовно їхнього зберігання та обліку. З огляду на зазначене, рекомендуємо не зберігати в навчальному закладі калій перманганат, ацетон і толуен, а сульфатну та хлоридну кислоти зберігати у вигляді їхніх водних розчинів із масовими частками менше 45 % і 15 % відповідно. Звертаємо увагу на те, що у зв’язку з набуттям чинності нових документів із безпечного проведення занять у кабінеті хімії, варто оновити всі Інструкції з безпеки життєдіяльності. Згідно з Положенням про кабінети природничо-математичних дисциплін учитель може розробити комплект інструкцій з безпеки життєдіяльності до
лабораторних і практичних робіт для 7–11-х класів.
Впровадження нового державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 затверджено новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. Відповідно до типових навчальних планів, розроблених до нового Державного стандарту, хімія в основній школі вивчатиметься у 7–9-х класах (7-й клас – 1,5 години на тиждень, 8-й і 9- й класи – 2 години на тиждень). Вивчення хімії за програмою, розробленою до нового державного стандарту розпочнеться в 2015/2016н.р. Враховуючи зазначене, рекомендуємо учителям хімії ознайомитись з такими нормативними документами: – Державний стандарт базової і повної середньої освіти. Постанова від 23 листопада 2011 року № 1392 (режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-п, http://mon.gov.ua).– Програма для загальноосвітніх навчальних закладів «Хімія. 7–9 класи» (режим доступу: http://mon.gov.ua); Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів: Хімія. 7-9 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», 2013. – 32 с.
– наказ МОНмолодьспорту України № 329 від 13.04.2011, «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 травня 2011 року за № 566/19304;
– наказ МОН України від 21.08.2013 № 1222 «Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти».
|
|
Категорія: Нормативно- правова документація | Додав: Химичка
|
| Переглядів: 929 | Завантажень: 16
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
|
| НАОЧНІСТЬ |
|
|
| ВПЕРЕД ДО УСПІХУ! |
 |
|
| ЗВІРЕМО ЧАС |
|
|
| Вхід на сайт |
|
|
|
